Досить багатою є культурна спадщина села. На сучасній території села було розміщене селище давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. та двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського часу ХІІ-ХІІІ ст. У 1287 році там розташовувалася церква і хороми луцького князя Мстислава Даниловича, сина короля Данила. Сьогодні тут є невеликий парк та меморіал загиблим військовим другої світової війни. На території села відомі наступні пам’ятки археології:
- у південно-західній частині села в урочищі Церквисько, на правому високому березі р. Стир, на двох пагорбах, розділених потічком Бутир — залишки давньоруського городища. Згідно з літописним повідомленням від 1287 року в цьому місці знаходилась церква і хороми луцького князя Мстислава Даниловича. Досліджувалось групою археологів-аматорів 1977 р. під керівництвом Михайла Кучинка.
- на південній околиці села, за 250 м на південь від церкви, на мисоподібному виступі правого берега Стиру висотою 14-16 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського часу ХІІ-ХІІІ ст. площею близько 1 га.
на південно-західній околиці села, за 350 м на південний захід від церкви, на мисі першої надзаплавної тераси правого берега Стиру висотою 10-12 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІ-ХІІІ ст. площею до 1 га.
у південно-східній частині села, на мисі першої надзаплавної тераси правого берега Стиру висотою 12-14 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею до 1 га. - на південно-східній околиці села, поруч з територією тваринницької ферми, на ділянці мису першої надзаплавної тераси правого берега Стиру висотою 12-14 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею 1,5 га.
- за 0,5 км на південний схід від села, за 0,3 км на південь від шосейної дороги E40, на мисоподібному виступі правого берега Стиру висотою 17-18 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею близько 1 га.
- Під час Першої світової війни з 1915 р. Підгайці перебували в австрійській окупації. Вже на четвертий день так званого Брусиловського прориву 26 травня (8 червня) 1916 р. укріплені позиції австрійців на околицях села протягом цілого дня стримували посилені атаки 8-го корпусу російської армії.
12 серпня 2018 року у селі Підгайці освячено храм УПЦ КП на честь мученика Іоана Воїна.
4 листопада 2018 року відкрито пам’ятник Тарасові Шевченку.
